БУДЬМО УВАЖНІ!
Як я лише за однією інтонацією голосу можу "викупити" падлюку!
Голос досить точно повідомляє оточуючим про поточний стан
людини (про її переживання, ставлення до фактів, самопочуття, а
нерідко - і про темперамент, про риси характеру).
Вловити емоції людини (гнів і смуток - легше, ревнощі й нервозність -
складніше) дозволяє тон її голосу.
У стані тривоги або нервового напруження у людини дещо
змінюється і голосовий тембр. Цей факт знайшов гідне застосування
в безконтактних (тобто цілком непомітних для співрозмовника)
зразках «детектора брехні».
Розшифровуючи повідомлення, я звертаю увагу як на силу, так і на
висоту голосу:
- Явно високий - ентузіазм, радість, недовіра;
- Високий, в широкому діапазоні сили, тональності й висоти - гнів і
страх;
- Надмірно високий, пронизливий - занепокоєння;
- М'який і приглушений, зі зниженням інтонації до кінця кожної
фрази - горе, печаль, втома;
- Форсування звуку - напруга, обман.
Значно інформативнішими бувають невербальні звуки:
- Свист (явно не художній) - невпевненість або побоювання;
- Регіт у невідповідний момент - напруга;
- Несподівані спазми голосу - напруга;
- Постійне покашлювання - брехливість, невпевненість у собі,
стурбованість.
Як мені правильно оцінити особливості мовлення іншої людини?
Найбільше про внутрішній психоемоційному стані людини мені може
повідомити аналіз її зв'язного мовлення: як у ньому розставлені
логічні наголоси, як швидко вимовлені слова, як сконструйовано
фрази, які є відхилення від норми (невпевнене або неправильне
добирання слів, обривання фраз на півслові, зміна слів, поява слів
-паразитів, зникнення пауз).
При цьому:
- Швидкий темп мовлення - очевидна схвильованість або
стурбованість чимось, пристрасне бажання переконати або умовити
когось, розмова про особисті труднощі;
- Повільний темп мовлення - зарозумілість, втома, пригнічений стан,
горе;
- Переривчастий темп мовлення - невпевненість;
- Поява особливої «гладкості» мовлення - збудження;
- Лаконічність і рішучість у спілкуванні - явна впевненість;
- Заїкання - напруженість або обман;
- Нерішучість в підборі слів - невпевненість в собі або намір раптово
здивувати чимось;
- Поява мовленнєвих недоліків (повторення або перекручування слів,
обривання фраз на півслові) - безперечне хвилювання, а іноді й
бажання обдурити;
- Швидке мовлення без пауз - напруга;
- Занадто подовжені паузи - незацікавленість або незгода;
- Поява в мовленні пауз, заповнених словами-паразитами («ну», «так
би мовити», «е») - нерішучість та утруднення у вираженні думки,
пошук виходу з положення;
- Вклинювання в промовлене слово зменшувально-пестливих суфіксів
(«ясненько») - емоційне або фізичне напруження;
- Зростання кількості банального набору слів, що проговорюються
швидше ніж зазвичай - емоційне збудження, напруга;
